Нещодавнє відновлення діалогу ЄС-НАТО поряд з ключовими стратегічними та оперативними змінами в Спільній Політиці безпеки та оборони, відновили дискусію про майбутнє європейської архітектури безпеки. Якою є роль обох організацій та яка конфігурація їх відносин була б оптимальною? Чи зроблять амбіції ЄС щодо стратегічної самостійності позитивний внесок також і для НАТО, або чи призведе це до подальшого відходу один від одного та фрагментації трансатлантичних зв’язків. Дана стаття досліджує як виклики, так і головні досягнення відносин ЄС-НАТО та приділяє особливу увагу найбільш перспективним сферам цієї співпраці.